В цей святий для нашого колективу день ми продовжили досліджувати Модерн та Постмодерн, намагаючись синхронізувати кількість випитого чаю з кількістю розкритих таємниць. Слід зазначити, що будь-який вихідний для наших вчених є святим днем, і коли у такий день ми бачимо один одного у стінах нашої обсерваторії, то ступінь святості зростає прямо на наукових очах. Символічно, що саме в такий день наші дослідження зайшли дуже далеко, в своїх намаганнях дістатися істини пірнули ми дуже глибоко, наші наукові амбіції сягнули ніким нечуваних висот. Але сьогодні ми стикнулися з доволі цікавою ситуацією – якимось дивом виявилося, що Модерни у всіх знаходяться геть в різних хронологічних місцях, а Постмодерни, які завжди плентаються слідом, так само повторювали увесь цей безлад. Було гаряче, але наші вчені вистояли.
Дослідження показали, що період Модерну тривав більше тисячі років аж до Тридцятирічної війни у сімнадцятому сторіччі, коли цивілізаційне напруження досягло рівня, якого витримати вже було неможливо, коли слова мислителів чули тільки вони самі, коли повітря було переповнене протиріччями, що накопичувалися всі минулі століття. Далі наші чутливі прилади зафіксували щось дивне – після кінця Модерну чомусь Постмодерн, в якому Світ та наш колектив перебувають і досі, почався не відразу, а тільки з Французької революції наприкінці вісімнадцятого сторіччя. Тільки зараз ми почали помічати певні особливості, які досі ховалися у найвіддаленіших куточках Дійсності. З’ясувалося, що ані Модерн, ані Постмодерн не існують у чистому вигляді. З’ясувалося, що Модерн містить в собі острівця, ділянки та прояви Постмодерну, і так само вчиняє Постмодерн, маючи острівця, ділянки та прояви Модерну. Фактично, Модерн смугастий Постмодерном, а Постмодерн, наслідуючи попєрєдніка, смугастий Модерном. Подальші дослідження взагалі неочікуваним хуком збили нас з ніг і науковий нокдаун ми провели за чашкою гарячого чаю. Прийшовши до тями, ми постали геть знесиленими перед науковим фактом: Модерн та Постмодерн мають спільне дитя, яке носить ім’я Метамодерн. Метамодерн вже не Модерн, воно ще не Постмодерн, але увібрало воно риси обох своїх батьків, причому ближче до Модерну Метамодерн має не так багато ознак Постмодерну, а вже ближче до Постмодерну Метамодерн все більше втрачає ознак Модерну. Після цього у всіх закрутилася голова, всім стало недобре і відчуття нудоти ми намагалися залити тим самим рятівним чаєм. Тепер стає зрозумілим, чому Модерн та Постмодерн у всіх опинявся в різних місцях часу, це просто були смужки Постмодерну на тілі Модерну та навпаки.
Вражені але щасливі ми, звичайно, зичимо щастя Модерну та Постмодерну і віримо в майбутнє Метамодерну, але Національна Академія Халеп і Буденного Апокаліпсису НАХіБА чекає на наш звіт, так само як суспільство чекає на результати наших досліджень. Ми будемо продовжувати досліджувати це ще більш дивне явище, намагаючись приборкати емоції, які створюють небезпеку світовим запасам чаю.
Доречних антитіл до ваших тіл і да прібудєт з вами еволюція.
Обсерваторія Трабла