Вчені Обсерваторії Трабла сьогодні намагалися розібратися з дивним явищем, що постійно присутнє в людському житті, але самих людей лякає до нестями. До нас завітав академік Національної Академії Халеп і Буденного Апокаліпсису НАХіБА Олексій Арестович, який прийшов не один, а з помічниками – Сальвадором Далі та Сімпсонами. Зазвичай допомога шановному академіку непотрібна, але складність явища змушує бути обережним. Модерн та Постмодерн – що це, де починається одне та де воно закінчується, чому мусить продовжуватись іншим та чому і воно теж не безмежне. Колектив обсерваторії забігав комахами по приміщенню: хтось налаштовував осцилографи, хтось дмухав на оптику, після чого ретельно протирав її серветками, намагаючись крім випадкових вірусів, що легковажно осіли з святим подихом науковця на цінні інструменти дослідження істини, стерти й інші фактори небажаних артефактів на кінцевих зображеннях.
Для розуміння цього складного явища потрібно спочатку розібратися у бінарності та біфуркації. Бінарність – це наявність двох протилежних станів, ці стани можуть повторюватись, один стан може бути реакцію на інший і знаходитись одночасно в двох станах неможливо. Біфуркація – це умовна межа, за якою мусить бути здійснений вибір з двох, необов’язково протилежних, варіантів розвитку подій і після здійснення такого вибору стає неможливим ані повернення назад, ані зміна вибору на інший варіант. Тобто, замість повторюваності станів за бінарності, за біфуркації ми маємо справу з незмінністю нашого вибору та невідворотністю відповідних наслідків. Модерн та Постмодерн дуже схожі на бінарні стани, вони теж протилежні, вони теж повторювані, але в кожному з них існують свої біфуркації, що визначають або продовження перебування у відповідному стані, або ж його зміну на протилежний. Постмодерн завжди є реакцією на Модерн, а от Модерн може такою ж реакцією на Постмодерн і не бути. Ця властивість Модерну викликає у деяких наших колег занепокоєння, дехто з них, не будемо казати хто саме, хоча це знову був наш небезпечний математик, вказують на безперервність процесів, які завжди є реакцією на щось попереднє, він постійно підсовує нам якійсь графіки, якійсь розрахунки, але виглядає все це більш лячно, ніж саме явище. Заради наукової істини мусимо зазначити, що дослідження показують певну його правоту: відколи починається перебування у стані Модерну, наші прилади відразу реєструють поодинокі флуктуації, які з часом накопичують критичні значення енергії несправедливості, енергії протесту та взагалі різних енергій, джерелом яких є нерівномірність добра та зла, нерівномірність культур, релігій, технологічного укладу, суспільних відносин, економічних можливостей, освіти та інше. Після накопичення критичних значень відбувається зміна станів – Модерн звільняє місце Постмодерну – і відбувається такий перехід від одного стану до іншого через революції, війни, бунти, економічні кризи, тобто, всього, що так плекало людство всю свою історію. Рівень невігластва відіграє не останню роль, але такі подробиці потребують окремої публікації.
Наш колектив випив з академіком НАХіБА багато чаю і зараз, коли і академік пішов, і чай закінчився, ми мусимо зазначити, що найближчим часом поінформуємо суспільство про важливі ознаки Модерну та Постмодерну, щоб знати їх в обличчя, а поки спрощено але красномовно всім мусить допомогти робота зазначених вище помічників.
Доречних антитіл до ваших тіл і да прібудєт з вами еволюція.
Обсерваторія Трабла